Пожирачі лотоса/Стенограма

“Ой! Здається, що ця стаття є незавершеною! Ви можете почекати поки її доповнять або допомогти нам, доповнивши цю сторінку!”

Розділ/стаття потребує доповнення. Будь ласка, допоможіть доповнити дані.

Опис пригоди

Дивний поклик лунає з позамжежя — його не варто лишати без відповіді.

Дослідити звук

Наблизьтеся до краю

• Ната/Лотос/Марґуліс: "Га? А, це ти."
• Оператор
  • З тобою все гаразд?
    • "Це ж не якийсь поганий спогад, чи не так? Це щось новеньке."
  • ... Що це за шум?
  • Не слухай його!

• Мандрівник
  • Обережніше.
    • "Легше. Ти налякаєш дитя."
  • Я тут, щоби допомогти.
    • "Що б це не було, але я не лишу тебе на самоті тут."
  • Що ти маєш на увазі «це ти»?

• Ната/Лотос/Марґуліс: (дивиться на оператора) Це ти, дитя. Велика Байдужість хоче забрати. Я дозволити. Відчуваю лише... поклик.
• Ната/Лотос/Марґуліс: (дивиться на мандрівника) Ти. Прошу. Заглуши той манливий шум. Якщо хтось інший відгукнеться на поклик... ні. Це маєш бути ти. Наш парадокс.

(вона простягає праву руку з КІМ-стрічкою вперед; мандрівник підходить і відповідає на виклик, що переміщає його у покинутий торгівельний центр, у 1999 рік)

Установіть контакт

(після взаємодії з іншої КІМ-стрічкою, мандрівник повертається назад у теперішнє)

• Ната/Лотос/Марґуліс: ' Чуєш? Поклик янголів, дияволів, самого життя? Він стає таким гучним. Він намагається йти своїми кроками крізь час. Ти маєш знайти його раніше за інших.

(пригода завершується)

Епілог

Засновано зв'язок з минулим, але часу обмаль. Поки Лойд невтомно працює, Лотос дотримується самотньої служби, а Байдужість крок за кроком наближається до своєї омріяної здобичі.

— Опис пригоду у Збірнику знань після її завершення

Після завершення пригоди гравець отримає повідомлення від Лойда:

«Відвідувач»

Тенно,

Ніхто з нас не може чути пристрій, що кличе з часової безодні. Донька Ганго почула й майже піддалася поклику. Вона гучно заспівала, щоби заглушити його, і тоді ми теж почули.

Я мав розуміти, що вона чекала тебе.

Тобі вдалося відповісти й таким чином знайти відповідь. Для мене. Майже настав слушний час, щоби завершити «Послідовність Калимос».

Невдовзі я зможу відправити тебе до міста-держави Голвенія. У найнебезпечніші часи — у проклятий 1999 рік. Без свого спорядження ти безумновно загинеш.

На щастя, вмістища мають зв'язок із «добровольцями» Альбрехта. Гадаю, я зможу це використати. Ти не лишишся без зброї та захисту.

Ми не запізнимося!

Лойд

— Внутрішньоігровий опис

В Святилищі Анатоміки

Ната/Лотос/Марґуліс

• Система змінюється. Ми змінюємося. Якщо я стану чимось, що ти не впізнаєш, то не оплакуй мене.
• Луа. Диво. Ти розумієш, чого це вартувало?
• Тенно, Вона голодна. А я... я відверну увагу.
• Я не дозволю Їй поглинути жодної миті мого болю. Ані Балласу. Ані навіть нефритовому світлу.
• Лотос. Марґуліс. Ната. Ми живемо... ми здіймаємося... ми стерпимо.
• Я була донькою. Я стала матір'ю. З часом я стану відьмою, знову сліпа й позбавлена усього, окрім мудрості.
• Я направлятиму тебе, як і завжди робила.
• У цій оболонці переплелося троє нас. Ми куємо нову силу.
• Я пильнувала, допоки тобі довелося спати впродовж темних століть. Я зможу повторити.
• Ти знаєш, що Вона дає. Але що ти обіцяєш зробити натомість?

Лойд (оригінальний)

• Схоже, що донька Ганго прагне керувати твоїми завданнями звідси.
• Наша «гостя» досі з нами. Я влаштував би її зручніше, якби лише тільки знав як.
• Кавії дуже наполохані стосовно гості. Я заспокоїв їх, сказавши, що їй можна довіряти. Але хіба вони хоч колися зважали на мої слова?
• Навіть не уявляю собі ані того тягаря, що вона взяла на себе... ані тієї ціни, що вона платить.
• Тенно, вона не змінилася. Уважна. Спостерігає.